Чому кіберспорт це не штучний проєкт: шалені призові фонди та відомі бренди

За останні декілька років призові фонди всіх кіберспортивних змагань значно виросли. І справа тут не у підтримці від розробників відеоігор. Ця сфера вже давно стала самостійною і приваблює чималу кількість дуже відомих брендів.

Читайте також Чому реклама в кіберспорті – це круто: пояснюємо на прикладах

Кіберспорт та шалені призові

Кіберспорт за останні декілька років став дуже популярним. Майже всім відомі такі дисципліни: Counter-Strike: Global Offensive, Dota 2, League of Legends чи Fortnite. Призовий фонд різноманітних турнірів з цих ігор може досягати декількох мільйонів доларів. Загальні призові останнього The International у 2019 році склали 34 мільйони доларів, а Кайл "Bugha" Джерсдорф у цьому ж році отримав 3 мільйони доларів за перемогу у турнірі з Fortnite.

За сумарним призовим фондом за всі роки лідирує відеогра Dota 2, загальна сума призових склала майже 218 мільйонів доларів. На другому місці знаходиться Counter-Strike: Global Offensive з сумою у 102 мільйони доларів, а на третю сходинку потрапила відеогра Fortnite – 98 мільйонів доларів. Хоча цей проєкт від Epic Games вийшов лише у 2017 році, але вже нав'язує боротьбу гігантам цієї індустрії.

Сумарний призовий фонд у різноманітних кіберспортивних дисциплінах / статистика порталу Esports Heaven

Звідки такі суми

Чимало людей могли б подумати, що такі суми у відеогри вкладають розробники, з метою популяризації своїх продуктів. Але все не так, проєкти можуть існувати самостійно. Показова ситуація з двома відеоіграми від компанії Valve: Dota 2 та Counter-Strike: Global Offensive. Розробники з цієї студії вклали у турніри з Dota 2 75 мільйонів доларів, а це 33% від загальної суми призових за всі роки, а у CS:GO – 10 мільйонів доларів (10%). Тобто, організаторів та спонсорів різноманітних турнірів більше цікавить CS:GO, а не Dota 2.

Вклад Valve у призові фонди турнірів з CS:GO та Dota 2 / статистика порталу Esports Heaven

Кіберспорт – це не штучний проєкт, який існує на дотації від розробників відеоігор. Якщо творці ігор перестануть вкладувати кошти у кіберспортивні турніри, то знайдуться спонсори, які будуть зацікавлені у цій аудиторії. Історія українського футболу навряд чи може загрожувати цій сфері.

Кіберспортивна аудиторія

Основна кіберспортивна аудиторія це молоде покоління, люди у віці від 14 до 30 років. Різноманітні аналітичні портали відзначають, що на заході аудиторія доросліше та поки більш заможня. Але відомі бренди цікавлять і юні геймери, бо їх забезпечують потрібним для відеоігор обладнанням батьки. За даними порталу NewZoo у 2018 році загальна аудиторія кіберспорту становила 395 мільйонів глядачів, а вже у 2020 – 495 мільйонів. За прогнозами аналітиків цієї фірми у 2023 році аудиторія кіберспортивних змагань складе вже 650 мільйонів користувачів.

Основними майданчиками для трансляцій кіберспортивних матчів стали Twitch та YouTube. Транслятори цих подій заробляють чималі кошти на рекламі, у цій сфері її можна розміщувати з боку стрім-платформ чи з боку контент-мейкера. У першому випадку агентство може викупити рекламні слоти, а потім продавати своїм клієнтам. У другому випадку можна стати спонсором окремого стрімера чи транслятора кіберспортивних змагань. Але все не так просто, без допомоги досвідчених партнерів буде важко інтегруватися у кіберспорт. Якщо вас цікавить ця сфера, то варто звернутися до професіоналів з Adwise agency. Вони вже не перший рік працюють на цьому ринку та займаються розвитком реклами кіберспорту в Україні.

Особливості кіберспортивної аудиторії

У кіберспорті відсутня типова для спорту географічна приналежність до певного ринку. Розподіл йде за мовою, якою проводиться трансляція кіберспортивної події. У цій сфері є три головні мови – англійська, російська та китайська. Сумарно китайська аудиторія дорівнює сумі двох інших, але у Китаї навіть інші платформи для трансляцій кіберспортивних змагань. Російською мовою трансляції дивляться глядачі з СНД, а англійською – Європа та Північна Америка. Також чимала кількість глядачів на трансляціях іспанською та португальською мовами.

Команди формуються за схожим принципом. Є чимала кількість інтернаціональних колективів, які успішні у кіберспорті: Team Secret у Dota 2 чи OG у CS:GO. Але частіше команди формуються за регіональним принципом: Vici Gaming у Dota 2 чи Astralis, Vitality, Natus Vincere у CS:GO. Також одну організацію можуть представляти команди у різноманітних дисциплінах. І в залежності від цього, взаємодія брендів з організаціями може відрізнятися: брендування форми чи іншого фірмового мерчу чи задіяння кіберспортсменів у рекламних кампаніях. Всі кіберспортивні організації мають ексклюзивні контракти з дуже відомими компаніями (Intel, HyperX, Mastercard, Red Bull, Coca-Cola та чимало інших). А популярні кіберспортсмени чи стрімери часто стають амбасадорами різноманітних брендів.

Брендована футболка команди Natus Vincere / світлина з крамниці NAVI

Українські рекламодавці у кіберспорті

Кіберспорт дуже популярний на території України. Поки єдиний мейджор з Dota 2 на просторі країн СНД проходив саме у Києві. Національний палац мистецтв "Україна" (вміщує 4 тисячі глядачів) приймав у 2017 році The Kiev Major, а всі квитки на цей турнір були розпродані за 20 хвилин. Також деякі змагання з кіберспорту проходили на головній спортивній арені України – на стадіоні НСК "Олімпійський" у Києві. Але частина нашого суспільства поки ще не зрозуміла, що кіберспорт – це не просто "забавки". Можливо, тому ця сфера у нас знаходиться на початковій стадії взаємодії з рекламодавцями.

Сцена на стадіоні НСК "Олімпійський" під час одного з турнірів у дисципліні CS:GO / світлина з сайту Sport.ua

Відомі бренди та багатомільйонні корпорації вже зараз прагнуть потрапити у кіберспортивну сферу, адже це перспективна платформа для реклами та залучення нової аудиторії. Але українські рекламодавці лише на початковому етапі знайомства з цією індустрією, для наших компаній у цій сфері ще чимала кількість нових можливостей.