Для людини не залученої у світ відеоігор, типовий геймер уявляється агресивним асоціальним підлітком, який витрачає весь вільний час на віртуальне життя. Ми спробували розібратися з найпопулярнішими міфами про геймерів та їхнє хобі й дізнатися, чи правда це чи лише стереотипи?

Цікаво Навчаємось граючи: ігрові та веселі способи вивчити історію

Відеоігри змушують нас ставати більш жорстокими

Один з найдавніших стереотипів про відеоігри полягає в тому, що жорстокі ігри, такі як Call of Duty, можуть змусити гравців стати більш агресивними в реальному світі. Це занепокоєння особливо актуальне в контексті масових розстрілів з натяками на те, що злочинці не лише грають в жорстокі ігри, але й що їх підштовхнули до таких дій відеоігри.

Такі звинувачення часто не виправдовуються при подальшій судово-медичній експертизі. Сучасні наукові дані показують, що зв'язок між іграми й агресією насправді слабкий. У дослідженні, опублікованому в журналі Molecular Psychiatry, учасників просили грати в жорстоку гру, ненасильницьку гру або взагалі не грати у відеоігри кожен день протягом двох місяців. Використовуючи ряд анкет і поведінкових заходів для перевірки агресії, сексистських поглядів і проблем з психічним здоров'ям, автори дослідження виявили, що гра у відеоігри з насильством не робить значного негативного впливу на будь-які з цих показників.

В аналогічному ключі дослідження, опубліковане в Royal Society Open Science, показало, що при опитуванні понад 2 тисяч підлітків не було знайдено жодних доказів того, що гра в жорстокі ігри змушувала підлітків ставати більш агресивними або менш соціальними.

Два дослідження, звичайно, не дадуть нам всієї історії, але нова картина з дослідницької літератури полягає в тому, що відеоігри, мабуть, істотно не впливають на агресивну поведінку і, звичайно ж, не є основною причиною масових актів громадського насильства.

Фото Pexels

Ігри сприяють соціальній ізоляції

У 2014 році соціолог Ніл Хоу провів дослідження, результати якого розвінчали цей стереотип. Згідно з даними опитування, пристрасть до відеоігор властива цілком товариським, освіченим людям, багато з яких успішні в різних сферах життя.

У більшості опитаних геймерів є близькі люди – друзі, чоловік або жінка, родина. Крім того, 57% респондентів, які захоплюються відеоіграми, погодилися з твердженням "Для мене в житті найважливіше друзі й близькі". Таку ж відповідь вибрали лише 35% тих, хто ніколи не грає в ігри на комп'ютері чи смартфоні. Для декого, відеоігри – це також чудовий спосіб провести час з друзями або з сім'єю. Так, наприклад, ексклюзив консолі PlayStation 5 Sackboy: A Big Adventure розрахований на двох людей, тому відмінно підійде для сімейного вечора.

Виходить, що відеоігри не ізолюють людей, а можуть навпаки об'єднати нас безліччю нових способів, сформувати згуртовані спільноти, засновані на спільних інтересах і хобі.

Фото Pexels

Це безглузда витрата часу

Насправді відеоігри, нарівні з фільмами та книжками, дають нам можливість познайомитися з нашим світом та іншими фантастичними місцями так, як ніякі інші засоби масової інформації. Особливість відеоігор полягає в тому, що гравець знаходиться в центрі історії – він стає активним учасником, а не пасивним спостерігачем. Таким чином, ігри допомагають нам досліджувати, що означає бути людиною, що лежить в основі поняття любові й втрати та дозволяють нам подорожувати в далекі неймовірні місця не виходячи з дому.

Ба більше, ігри можуть допомагати вивчати що-небудь, наприклад, англійську мову. Так, багато ігор мають русифікований інтерфейс і діалоги (хоча б з субтитрами), але якщо мову перемкнути на англійську, гравець буде осягати мову без необхідності змушувати себе вчити нудні правила.

Ігри також здатні розвивати й інші корисні навички. Симулятори показують в деталях, як відбувається та чи інша дія, а такі ігри, як, наприклад, Ghost of Tsushima, розроблені на основі історичних подій, показують справжні факти минулих років. Тобто, можна стверджувати, що ігри не лише не заважають, але навіть допомагають людині стати розумнішою та освіченішою.

Фото Ghost of Tsushima

Ігри лише для дітей

Ця застаріла думка набридла не лише геймерам, але й, наприклад, фанатам коміксів. Що ті, що інші страждають від постійних звинувачень в хлоп'яцтві й несерйозності захоплень. Люди, які вважають, що ігри створені лише для дітей, зазвичай знають тільки про тетріс й тамагочі, які й справді не зовсім підходять для дорослих.

Зараз велика кількість популярних ігор мають позначку "18+". Відеоігри вже давно відійшли від аудиторії дітей і розраховані більше на дорослих, які зможуть зрозуміти закручений сюжет, розібратися в моральних проблемах героїв або складних завданнях.

Та й самі геймери не такі молоді, як вважалося. Американська асоціація виробників програмного забезпечення та комп'ютерних ігор ESA у своєму щорічному звіті стверджує, що середній вік геймера – 35 років, причому для чоловіків ця цифра дорівнює 33 рокам, а для жінок – 37.

Фото Pexels

Звичайно, недоречно буде казати, що відеоігри є абсолютним добром і кожна людина має обов'язково в них грати. Ставати геймером чи ні – це винятково індивідуальний вибір, який не повинен заважати роботі, навчанню та сімейним стосункам. Та час вже погодитися, що відеоігри 20 років назад і сьогодні – це дві різні речі. Якщо раніше вони були просто хвилинною розвагою, то зараз індустрія стала однією з найбільш розвинених сегментів ринку. А тому суперечки навколо шкоди та користі віртуальних ігор будуть виникати з новою силою кожен день, й в обох таборів знайдуться свої прихильники та противники.