Хоча різниця в когнітивних здібностях була занадто малою, щоб показати причинно-наслідковий зв'язок, її виявилось достатньо, щоб це було помітно в статистиці. Важливо, що дослідження враховувало такі змінні, як відмінності в генетиці та соціально-економічне походження дитини, повідомляє 24 Канал з посиланням на Scientific Reports.
Дивіться також Nintendo представила Switch 2: характеристики та можливості нової консолі
Користь відеоігор для дітей
Вчені, які проводили дослідження, кажуть, що перегляд телевізора і використання соціальних мереж, схоже, не мали позитивного чи негативного впливу на інтелект у їхніх експериментах. Натомість ігри дали позитивний результат, що може стати важливим аргументом у нескінченних дебатах про те, скільки часу можна проводити перед екраном для молодого розуму.
Цифрові медіа визначають сучасне дитинство, але їхні когнітивні ефекти лишаються незрозумілими й гаряче обговорюються. Ми вважаємо, що дослідження з використанням генетичних даних могли б прояснити причинно-наслідкові зв'язки і скоригувати зазвичай невраховану роль генетичних схильностей,
– пише команда з Нідерландів, Німеччини та Швеції у своїй статті.
Автори залучили 9 855 дітей зі США, які в рамках дослідження проводили своє дозвілля за екранами. Усім на той момент було від 9 до 10 років. У середньому діти проводили 2,5 години на день за переглядом телевізора або онлайн-відео, 1 годину – за відеоіграми, а також пів години – за спілкуванням в інтернеті.
Через два роки дослідники отримали доступ до даних більш ніж 5 000 цих дітей. За цей час у тих учасників дослідження, які повідомили, що проводять більше часу за відеоіграми, ніж інші, рівень їхнього IQ зріс на 2,5 бала, що перевищує середній показник зростання.
Важливо зазначити, що хоча в дослідженні брали участь лише діти зі США, а також не розділялися типи відеоігор – мобільні та консольні, – воно все одно дає цінне уявлення про ігри та IQ, підтверджуючи ідею про те, що інтелект не є фіксованою константою, з якою ми народжуємось. Він може тренуватися, в тому числі й за допомогою ігор, які пропонують виконання завдань, подолання перешкод та інше.
Наші результати підтверджують твердження, що час, проведений за екраном, загалом не погіршує когнітивні здібності дітей, і що гра у відеоігри насправді може сприяти підвищенню інтелекту,
– заявив нейробіолог Торкель Клінгберг з Каролінського інституту у Швеції.
Це не перше дослідження, яке припускає, що може існувати зв'язок між часом, який діти проводять за іграми, і розвитком їхніх когнітивних здібностей. Команда, яка проводила це дослідження, каже, що попередні невеликі розміри вибірки, різні дизайни досліджень та відсутність врахування генетичних та соціально-економічних впливів призвели до суперечливих повідомлень про вплив часу, проведеного за екраном. Але тепер це все враховано й ученим вдалося спростувати результати деяких інших експериментів.